Бурка Михайло Йосипович (1914–1988)

Михайло Йосипович Бурка народився 6 вересня 1914 р. на станції Сентянівці (нині селище Фрунзе) Слов"яносербського району Луганської області. У 1928 р. закінчив семирічну школу. У 1928-1931 рр. навчався у Ворошиловградському (Луганському) будівельному технікумі. Закінчивши технікум, працював старшим техніком, начальником планово-технічного відділення, виконавцем робіт тресту «Донбасжитлобуду».
Протягом 1936-1941 рр. М. Бурка навчався в Дніпропетровському інженерно-будівельному інституті.
У зв"язку з початком воєнних дій Другої світової війни на території України 15 липня 1941 р. був мобілізований до лав Червоної Армії. М. Бурка брав участь в обороні Москви та Сталінградській битві. За роки війни пройшов шлях від рядового сапера до командира гвардійського технічного батальйону. За виконання бойових завдань його нагороджено орденами Червоного Прапора, Вітчизняної війни І і ІІ ступенів, Олександра Невського, Червоної Зірки, п"ятьма медалями. У 1947 р. був демобілізований.
Після закінчення військової служби працював головним інженером, начальником управління капітального будівництва заводу «Комунар», начальником будуправлінь № 114 і № 115, керівником тресту № 99 Міністерства будівництва підприємств машинобудування в м. Запоріжжі.
У 1953 р. М. Бурку призначили керівником тресту «Запоріжбуд», а в 1957 р. його обрано першим секретарем Запорізького міськкому партії, у 1958 р. переведено в м. Київ на посаду завідувача відділення будівництва і міського господарства ЦК КП України.
У 1963 р. його обрано головою виконкому міськради. Головним досягненням М. Бурки на цій посаді було масове будівництво п"ятиповерхових житлових будинків, об"єктів культурно-побутового призначення та стадіонів. За роботу на цій посаді його було нагороджено двома орденами Леніна.
За участі М Бурки здійснювалося проектування та будівництво дільниці метрополітену «Завод "Більшовик"» (нині «Шулявська») - «Святошин» (1963-1971).
У 1968 р. М. Бурку було звільнено від обов"язків голови виконкому й переведено на посаду голови Державного комітету Ради Міністрів УРСР у справах будівництва (Держбуду УРСР), де він пропрацював до 1975 р. (у зв"язку з виходом на пенсію). За його керівництва було розроблено та реалізовано низку заходів, спрямованих на підвищення якості та зниження собівартості будівництва, розвиток його індустріальної бази, прискорення технічного прогресу в будівництві, поліпшення планування та розвиток благоустрою міст і селищ України.
Помер М. Бурка після хвороби 26 лютого 1988 р. в м. Києві. Похований на Байковому кладовищі. За спогадами старшої доньки Лариси, він власноруч накреслив ескіз пам"ятника на власній майбутній могилі.