Фрідлін Семен Давидович (1909–1992)

Семен (Ізраїль) Фрідлін народився 15 (28) лютого 1909 р. у м. Кременчуці на Полтавщині.

У 1927 р. працював столяром на заводі ім. Петровського в м. Дніпропетровську (нині м. Дніпро).

Протягом 1928–1932 рр. навчався на факультеті цивільного будівництва Дніпровського інженерно-будівельного інституту (нині Придніпровська державна академія будівництва та архітектури). По завершенні навчального закладу залишився працювати там асистентом кафедри архітектури.

У 1933 р. працював виконробом на жерстекатальному заводі в м. Дніпропетровську.

Протягом 1933–1934 рр. працював архітектором в архітектурній майстерні УПР.

З 1933 р. – асистент кафедри архітектури Дніпропетровського інженерно-будівельного інституту (далі – ДІБІ).

З 1936 р. – керівник архітектурно-проектної майстерні ДІБІ.

У 1938 р. консультантом з дипломного та курсового проектування промислово-цивільного будівництва у вечірньому технікуму в м. Москві.

У 1942 р. працював архітектором Діпроавіапрому Народного комісаріату авіаційної промисловості в Новосибірську та Омську.

У 1942–1944 рр. – головний архітектор спецпроектної бригади Народного комісаріату авіаційної промисловості м. Іркутську.

З 1944 р. – головний архітектор Української філії Діпроавіапрому в м. Харкові.

У 1946–1947 рр. – автор проекту, керівник групи архітекторів Діпроцивільпромбуду (м. Київ).

З 1947 р. – керівник архітектурно-проектної майстерні № 3 Діпроцивільпромбуду (м. Київ).

Серед проектів архітектора: гараж заводу Молотова в м. Дніпропетровську (1934–1936 рр.), будівля Інституту гігієни, праці та профзахворювань (реконструкція колишньої Успенської церкви) в м. Дніпропетровську (1935–1936 рр.), колгоспний клуб із залом для глядачів на 500 місця в с. Софіївці Дніпропетровської обл. (1935–1938 рр.; у співавторстві), чотириповерховий житловий будинок лікаря в м. Дніпропетровську (1936), адміністративна будівля оборонпромпостача в м. Дніпропетровську (1936 р.), житловий будинок Дніпроенерго в м. Дніпропетровську (1936–1937 рр.), житловий будинок у м. Новосибірську (1942–1943 рр.), прохідна заводу «Омськ» (1942–1944 рр.), ангар Іркутськ-2 (1943 р.), два типи одноповерхових житлових будинків для індивідуальної забудови в м. Запоріжжі (1945–1946 рр.), клуб-їдальня заводу Баранова (1945–1948 рр.), Центральний колгоспний критий ринок на 1200 торгових місць у м. Києві («Сінний»; 1959 р.; у співавторстві з Б. Кучером), драматичний театр на 100 місця у м. Запоріжжі (1947–1953 рр.), драматичний театр на 800 місця у м. Чернігові (1955–1956 рр.; у співавторстві), адміністративна будівля Укрпромбуду в м. Києві (1955–1956 рр.), Будинок уряду Молдавської РСР у м. Кишиневі (1960–1964 рр.), палац культури «Октомріе» в м. Кишиневі (1974 р.), лабораторний (інженерний) корпус Інституту електрозварювання імені Є. Патона в м. Києві (1975 рр.).

С. Фрідлін брав участь у конкурсах: будинок зерносховища в м. Дніпропетровську (1936 р.; у співавторстві, перша премія, реалізований), проект водної станції «Спартак» у м. Дніпропетровську (1937 р.; перша премія, реалізований), драматичний театр на 1000 місця в м. Запоріжжі (1945 р.; перша премія, реалізований), театр на 1000 місця в м. Донецьку (1947 р.; перша премія, не реалізований), Тріумфальна арка в м. Києві на ознаменування 300-річчя возз’єднання України та Росії (1954 р.; третя премія), виставковий павільйон УРСР в м. Марселі (1956 р.; не реалізований).

Помер С. Фрідлін 12 грудня 1992 р. у м. Києві.