Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека В.Г. Заболотного
Походила з родини міщан. Батько – Федір Христофорович Лідле, мати – Євдокія Іванівна Дьякова.
У 1919 р. зі срібною медаллю закінчила жіночу гімназію у Санкт-Петербурзі. У 1920 р. поступила на службу конторницею в Комітет державних споруд в Миколаєві. У 1920 р., в Миколаєві, вийшла заміж за архітектора-художника Василя Івановича Грідіна. У 1926 р. вступила до Державного музичного технікуму ім. Глинки на вокальне відділення Оперної студії при Ленінградській консерваторії. Отримати диплом не вдалося – на 4 курсі не здала один іспит, причиною чого стала тяжка хвороба, що призвела до часткової втрати слуху. У 1930 р. вступила на заочне відділення курсів «Іноземних мов», досконало володіла 5 мовами.
У 1933 р. М. Ф. Грідіна працювала в Технічній бібліотеці при Виборзькому Будинку культури Ленінградської області.
У 1939 р. почала працювати в Політехнічній бібліотеці в Москві, спочатку старшим інформатором з іноземної технічної літератури, потім завідувачем відділу наукової бібліографії та перекладів. Під час Другої світової війни М. Ф. Грідіна залишилася в Москві, продовжувала працювати, займалася обслуговуванням установ та організацій, що працювали на оборону, спеціальною технічною літературою. За це отримала медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.». Працювала там до червня 1944 р., звільнилася у зв’язку з переїздом до Києва.
З 1944 р. почалася діяльність М. Ф. Грідіна в структурі Академії архітектури УРСР – спочатку завідувачем книгосховища Наукової бібліотеки Академії архітектури УРСР; потім в Бюро наукової інформації при Академії архітектури УРСР.
З лютого 1948 р. до травня 1963 р. обіймала посаду директора Наукової бібліотеки Академії архітектури УРСР. Розуміючи поставлені перед нею завдання для вирішення післявоєнних стратегічних будівельних і проектних робіт, наполегливо займалася наповненням галузевого фонду. Комплектування здійснювалось не тільки в Києві, а й в різних великих містах Радянського Союзу, серед яких Ленінград (нині Санкт-Петербург), Москва, Львів. З 1957 р. бібліотека почала отримувати обов’язковий платний примірник видань через Центральний колектор наукових бібліотек (м. Москва).
М. Ф. Грідіна ініціювала створення Бібліотечної ради, яка займалася вирішенням різноманітних питань діяльності бібліотеки (поточні, кадрові, фінансові). У якості членів до Бібліотечної ради Академії архітектури УРСР долучилися видатні архітектори та інженери.
М. Ф. Грідіна була керівником наукових бібліотекознавчих досліджень з тематичної бібліографії, що були складовою щорічних академічних планів науково-дослідних робіт Академії архітектури УРСР.
У 1948 р. була керівником науково-дослідних робіт: «Общая библиография», «Библиографические справки», «Тематические информационные бюллетени».
У 1949 р. за її керівництва розроблялися теми: «Монументальная живопись и скульптура в архитектуре и градостроительстве Украины», «История архитектуры Украины (научная библиография)», «Общая библиография», «Тематические информационные списки и бюллетени».
У 1950 р. проводилися науково-дослідні роботи за її керівництва з таких тем: «Художня промисловість і народна творчість України», «Архітектурні пам’ятники Києва, Чернігова, Полтави».
Безпосередньо виконувала наукові бібліографічні дослідження. За її участі укладено бібліографічні покажчики: «Полтава: История. Архитектура. Памятники» (1951), «Государственный архитектурный исторический заповедник “Софийский музей”» (1951), «История планировки и застройки г. Киева» (1952), «Переяслав-Хмельницкий: История. Архитектура. Памятники» (1954) та ін.
За її ініціативи з 1948 до 1961 р. щоквартально виходив бюлетень «Новые поступления».
У 1963 р. після ліквідації Академії архітектури та будівництва УРСР, М. Ф. Грідіна звільнилася та повернулася до Ленінграда (нині Санкт-Петербург). Дата смерті наразі невідома.
Для введення в науковий обіг персоналії М. Ф. Грідіної, бібліотечною спільнотою та архітектурною громадськістю у ДНАББ ім. В. Г. Заболотного у вересні 2017 р. проведено наукову конференцію «Бібліотекарки України: Марія Грідіна».
Твори:
- Государственный архитектурный исторический заповедник “Софийский музей” : библиография / Акад. архитектуры УССР. Науч. б-ка. – Киев : [б. и.], 1951. – 32 с.
- История планировки и застройки г. Киева : библиография / Акад. архитектуры УССР, Науч. б-ка. – Киев : [б. и.], 1952. – 27 с.
- Новые поступления : ежекварт. бюл. / Акад. архитектуры УССР, Науч. б-ка. – Киев : [б. и.], 1948-1956.
- Новые поступления : ежекварт. бюл. / Акад. архитектуры УССР, Науч. б-ка. – Киев : [б. и.], 1957-1961.
- Переяслав-Хмельницкий: История. Архитектура. Памятники : библиография / Акад. архитектуры УССР, Науч. б-ка. – Киев : [б. и.], 1954. – 26 с.
- План научно-исследовательской работы на 1948 год / Акад. архитектуры УССР. – Киев : Изд-во АА УССР, 1948. – С.68.
- План научно-исследовательской работы на 1949 год / Акад. архитектуры УССР. – Киев : Изд-во АА УССР, 1949. – С. 68–69.
- План робіт на 1950 рік / Акад. архітектури УРСР. – Київ : Вид-во АА УРСР, 1950. – С. 42.
- Полтава: История. Архитектура. Памятники : библиография // Академия архитектуры УССР, Науч. б-ка. – Киев : [б. и.], 1951. – 26 с.
Використана література:
- Артамонова С. С. Личности в деятельности Государственной научной архитектурно-строительной библиотеки имени В. И. Заболотного / С. С. Артамонова // Библиотечное дело – 2004: всеобщая доступность информации : материалы Девятой междунар. науч. конф. (Москва, 22–24 апр. 2004 г.) / МГУКИ [и др.]. – М., 2004. – С. 278–279.
- Бердичевский Я. И. Бердичеевы сказы: о книжниках и коллекционерах града стольного Кыева в середине ХХ века / Я. И. Бердичевский. – Киев : Бутон, 2002. – С. 165.
- Войцехівська Г. З літопису Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В. Г. Заболотного / Галина Войцехівська // Бібліотеки України загальнодержавного значення: історія і сучасність : зб. ст. / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Асоц. б-к України ; редкол.: О. С. Онищенко (голова) [та ін.]. – Київ, 2007. – С. 154–156.
- Войцехівська Г. А. Історія ДНАББ імені В. Г. Заболотного в постатях / Г. А. Войцехівська // Видатні українські вчені та інженери-будівельники / АБУ, КНУБА, ДНАББ ім. В. Г. Заболотного ; голов. ред. М. М. Жербін. – Київ, 2005. – Вип. 7. – С. 14–24.
- Войцехівська Г. Особистість в історії галузевої бібліотеки (до 100-річчя від дня народження Г. Л. Яблонської) / Галина Войцехівська // Будівництво України. – 2013. – № 6. – С. 38–39.
- Войцехівська Г. А. Покликання – бібліотекар / Г. А. Войцехівська, С. С. Артамонова // Будівництво України. – 1998. – № 6. – С. 47–48 : фот.
- Ежов В. И. Полвека глазами архитектора / В. И. Ежов. – Киев : НИИТИАГ ; КНУСА, 2001. – С. 87, 106–108, 160.
- Перечень научных учреждений и организаций Академии строительства и архитектуры УССР // Вестник Академии строительства и архитектуры УССР. – 1958. – № 1. – С. 102-104.
- Пучков А. Главной архитектурной библиотеке страны – 60 лет / А. Пучков // Янус Нерухомість. – 2004. – № 9 (238). – С. 2: ил.
- Світла Н. Бібліотекарки України: Марія Грідіна / Наталія Світла // Будівництво України. – 2017. – № 5. – С. 20–22 : фот.
- Справочник Академии архитектуры Украинской ССР на 1952 год / сост. М. Н. Кравцов ; Акад. архитектуры УССР. – Киев : Изд-во АА УССР, 1952. – С. 80–81, 244.
- Справочник 1961 г. / сост. П. А. Красковский ; Акад. стр-ва и архитектуры УССР. – Киев : [б. и.], 1961. – С. 50.
- Структура Академії будівництва і архітектури УРСР // Вісник Академії будівництва і архітектури УРСР. – 1960. – № 1. – С. 57.
- Штейнберг А. Киеву нужен музей архитектуры / А. Штейнберг // Архитектура и престиж. – 2000. – № 2. – С. 107.
- Штейнберг А. Я. Take it easy, или Хроники лысого архитектора / Е. А. Мищенко. – 2-е изд., доп. – Фастов : КуПол, 2007. – С. 63, 64, 67, 223.
- Framework of organization of the Academy of construction and architecture of the Ukrainian SSR // Вісник Академії будівництва і архітектури УРСР. – 1960. – № 1. – С. 62. – (англ.).