Ви є тут

Григорович-Барський Іван Григорович (1713–1791)

Іван Григорович Григорович-Барський - відомий український архітектор, один з найбільш знаних зодчих XVIII ст., ім"я якого тісно пов"язане з історією архітектури м. Києва. Він був одним з найяскравіших представників стилю українське бароко.

Народився І. Григорович-Барський в 1713 р. на Подолі в м. Києві, куди його батьки переїхали з м. Бара Вінницької обл. Його батько - Григорій - закінчив єзуїтську колегію в м. Барі Вінницької обл. і мандрував святими містами. Згодом переїхав до м. Києва, де став приватним підприємцем (мав магазини на Подолі та Печерську). І. Григорович-Барський мав старшого брата Василя (1701-1747) - відомого мандрівника, знавця мов, який залишив по собі подорожній опис країн Європи і Близького Сходу. Іван був шостою дитиною з десяти.
У 1740-х рр. він вступив у Київську академію, де отримав різнобічні світські знання (крім гуманітарних і природничих наук, опанував також основи архітектурно-художнього мистецтва). Відомо, що в 1742 р. він навчався у класі філософії.
У 1744 р. Іван Григорович одружився і згодом став батьком багатодітної родини - мав п"ятнадцять дітей. З листування мандрівника В. Григоровича-Барського з матір"ю відомо, що в 1744-1748 рр. І. Григорович-Барський мешкав не в м. Києві. Цей період залишається лакуною в біографії зодчого. За цей час він отримує інженерно-будівельні знання, вивчає архітектуру. М. Холостенко зазначає: «можливо, в ці роки він був на якихось будівництвах Правобережжя, де пройшов досить солідну школу. Деякі риси його творчої діяльності дальшого періоду свідчать про тісну залежність його прийомів від цієї архітектури, в якій сильно відбились впливи сучасної їй західної архітектури». Таку ж думку висловив О. Силин, зазначивши, що «то була пора розквіту нового архітектурного стилю - українського барокко, який надзвичайно відповідав традиційній для народу пластичності, національні орнаментиці та багатоколірності». Зважаючи на подальші роботи архітектора, думки, висловлені шанованими вченими, видаються правдоподібними. Але, на жаль, вони не вирішують питання.
У 1748 р. став зодчим Київського магістрату, що фактично означало посаду сучасного головного архітектора міста. Творча спадщина зодчого вражає як своїм розмаїттям, так і кількістю споруд, зведених за його участі або реставрованих за його проектами. Більшість його споруд - це сакральна архітектура. Цікаво також прослідкувати «діахронічний симбіоз» архітекторів. Доля споруд, зведених за проектами І. Григоровича-Барського, залежала й від подальших їхніх реконструкцій. Чимало його будівель відбудовував, добудовував чи реконструював архітектор А. Меленський, який також був головним архітектором міста, проте наприкінці XVII - на початку XVIII ст.
У 1749 р. І. Григорович-Барський отримав завдання від Київського магістрату: впорядкувати систему водопостачання на Подолі та збудувати кам"яний павільйон над фонтаном. Нині це одна з порівняно небагатьох збережених споруд, зведених за проектом зодчого, - фонтан «Феліціал» (більш відомий як «Самсон). У 1780-х рр. на павільйоні, що зведений у стилі українського бароко у вигляді ротонди з напівсферичною вежею на чотирьох стовпах з арковими прорізами, було встановлено сонячний годинник (його встановив викладач Київської Академії Брульйон). У 1808 р. фонтанну скульптуру янгола в пам"ять про Полтавську битву було замінено на античного героя Самсона, який розриває пащу леву. Зверху, на склепінні, закріплено позолочену статую апостола Андрія. У 1935 р. за наказом П. Постишева фонтан зруйновано, проте в 1982 р. до 1500-річчя м. Києва його відновлено за проектом відомого архітектора-реставратора В. П. Шевченко, яка реконструювала розташований поряд Гостиний двір.
Із цим фонтаном пов"язана значна кількість легенд. За переказами, вода, що витікає з фонтана, є святою. Також вважалося, що той, хто вип"є воду з нього, буде жити в Києві.
Як зазначає Ф. Ернст, «першою справжньою пробою сил молодого архитекта були ті будинки, що виведені були, починаючи 1748 роком, в Кирилівському монастирі». Перше, на що звертає увагу відвідувач монастиря, - це огородження. Вражали своєю красою ворота, «на білому фоні котрих так прегарно виділяється темний двохголовий орел». Тут він спорудив першу в Україні оригінальну церкву-дзвіницю, що стала новим типом двоповерхової церкви. Також І. Григорович-Барський виконав ремонт, добудову та реставрацію Святотроїцької Кирилівської церкви (1748-1749).
Протягом 1750-1755 рр. у сучасному Маріїнському парку велися роботи зі зведення царського палацу імператриці Єлизавети Петрівни (нині - Маріїнський палац). Проект величної споруди розробив придворний архітектор Б. Растреллі. Реалізовували будівництво архітектори І. Григорович-Барський, І. Мічурін і П. Неєлов, які витримали стиль бароко, проте внесли деякі зміни до первинного проекту.
Протягом 1754-1761 рр. на Дальніх печерах Києво-Печерської лаври за проектом архітектора споруджено дзвіницю (т. зв. Ковнірівська - від імені будівельника С. Ковніра).
Наприкінці 1750-х - у 1760-х рр. зодчий працював у м. Козельці (нині Чернігівської обл.). Саме тут на запрошення графів Розумовських у цей час працювали маститі архітектори XVIII ст. У 1752-1762 рр. за проектом А. Квасова зводився собор Різдва Богородиці. І. Григорович-Барський «церковь штукатурнею украшал и тинковал». Фасад собору проектував Б. Растреллі. І. Григорович-Барський також спроектував дзвіницю цього собору.
Поблизу м. Козельця, в с. Лемеші, зодчий спроектував і збудував Трисвятительську церкву (1766-1770), споруджену на честь козака Грицька Розума.
У 1764-1769 рр. І. Григорович-Барський реставрував трапезну в Софійському монастирі (т. зв. Мала або Тепла Софія).
У 1766-1772 рр. за проектом архітектора на вул. Покровській, 7 у м. Києві споруджено Покровську церкву - продовгуватий храм, з високими напівкруглими виступами з трьох боків і трьома куполами. Протягом століть церква зазнала значних змін у зовнішньому вигляді, що негативно позначилися на стилістиці храму. Зокрема, після пожежі 1811 р. згорілі покриття куполів було відбудовано у стилі ампір, а до церкви споруджено прибудову, що закрила західний вхід.
У 1772-1775 рр. неподалік від р. Дніпра зодчий будує церкву Миколи Набережного (нині вул. Г. Сковороди, 12). Майже одночасно він реставрував церкву Миколи Доброго та шпиталь при ній, призначений для бідних.
У 1772-1774 рр. на кошти останнього кошового отамана П. Калнишевського І. Григорович-Барський збудував надбрамну церкву з дзвіницею в Межигірському монастирі. А в 1776 р. на кошти запорозьких козаків зодчий навпроти колишньої Спасо-Преображенської церкви спорудив корпус братських келій у Межигірському монастирі. На жаль, у 1934 р. будівлі монастиря були знищені.
Ймовірно, протягом 1778-1781 рр. І. Григорович-Барський збудував Михайлівську церкву в с. Воронежі Сумської обл., адже стилістично вона є його творчістю, проте документальних свідчень про це не знайдено.
У 1781 р. за проектом І. Григоровича-Барського реконструйовано дзвіницю церкви Миколи Доброго (нині на вул. Покровській, 6).
Чимало будівель, споруджених або відбудованих І. Григоровичем-Барським, на превеликий жаль, згоріли під час великої пожежі 1811 р. на Подолі. Через вогонь нащадки назавжди втратили 1240 будинків, три монастирі, близько 20 церков... Не постраждав тоді лише Катерининський монастир, оскільки під час його будівництва використовували камінь та залізо. Загалом, причини, через які велика кількість споруд зодчого не збереглася, є досить різноманітними. Наприклад, зведена в 1756 р. дзвіниця Петропавлівської церкви згоріла під час вищезгаданої пожежі. Верхні поверхи дзвіниці церкви Костянтина та Єлени (на розі вулиць Костянтинівської та Щекавицької), зведеної у 1747-1757 р., були розібрані в 1935 р. Дзвіниця Кирилівського монастиря (зведена в 1759 р.) розібрана в 1936 р. за рішенням Київської міської ради. У 1930-х рр. була знищена церква Богородиці Пирогощі, яку в 1770-х рр. І. Григорович-Барський перебудував у барокових формах.
Будував І. Григорович-Барський і цивільні споруди. До 1750-х рр. у м. Києві не було власного зерносховища. За рішенням Київського магістрату збудовано споруду хлібного магазину (автор проекту - архітектор І. Григорович-Барський). Є відомості, що саме в ній у 1847 р. утримували арештанта Т. Шевченка (на той час у споруді містилася пересильна в"язниця). У 1785 р. будинок був відремонтований, у 1829 р. його перебудовано та добудовано за проектом архітектора А. Меленського.
У 1756-1760 рр., перебуваючи в м. Козельці, І. Григорович-Барський зводить будівлю полкової канцелярії.
У 1778 р. за його проектом зведено будівлю т. зв. «Старої бурси» - гуртожитку при Київській академії на вул. Набережно-Хрещатицькій, 27. Первинні форми споруди були виконані у стилі бароко. Проте на початку ХІХ ст. архітектор А. Меленський надбудував бурсу у стилі класицизму.
Помер І. Григорович-Барський 10 вересня 1791 р.

Список використаної літератури:

  1. Білоус П. Майстер українського барокко (з історії української архітектури) / П. Білоус // Пам"ятники України. - 1981. - № 4. - С. 49.
  2. Бондаренко Р. І. Григорович-Барський І. Г. / Р. І. Бондаренко // Енциклопедія історії України. Т. 2 : Г-Д / НАН України, Ін-т історії України ; редкол.: В. А. Смолій [та ін.]. - К. : Наук. думка, 2004. - С. 201-202.
  3. Бреяк О.В. Краєзнавчі нариси : до словника зодчих Київщини : [імен. покажч.] / О. В. Бреяк ; Обл. центр охорони і наук. дослідж. пам"яток культур. спадщини. - К., 2010. - 59 с. : іл. - Бібліогр.: с. 58-59.
  4. Григорович-Барський І. Г. // Довідник з історії України. А-Я. - 2-е вид., доопрац. і доп. - К. : Генеза, 2001. - С. 179.
  5. Григорович-Барський І. Г. // Золота книга української еліти = Golden book of Ukrainian elite : інформ.-імідж. альм. : У 6-ти т. Т. 1. - К. : Євроімідж, 2001. - С. 468-469 : іл. - Текст укр. та англ. мовами.
  6. Ернст Ф. Київські архитекти XVIII віку / Ф. Ернст. - К. : Вид-во товариства «Друкарь», 1918. - 23 с. - Бібліогр. в підрядк. прим.
  7. Карманова И. Украинский архитектор Григорович-Барский / И. Карманова // БудМайстер. - 2004. - № 1/2. - С. 46-47 : фот. цв.
  8. Кілессо Т. Невідомі факти життя і творчості Івана Григоровича-Барського / Т. Кілессо // Архітектура України. - 1992. - № 3. - С. 52-53 : фот, плани.
  9. Кудрявцев Л. О. Двадцять архітекторів, які будували Київ / Л. О. Кудрявцев. - К. : Вид. центр «ДрУк», 2003. - 127 с. : іл. - Покажч. ім.: с. 118-121. - Бібліогр.: с. 122-123.
  10. Мойсеєнко З. В. Співець українського бароко / З. В. Мойсеєнко, В. В. Чепелик // Поділ і ми. - 2000. - № 5/6. - С. 29-34 : іл.
  11. Силин О. Великий український зодчий / О. Силин // Пам"ятники України. - 1985. - № 3. - С. 41-44 : іл.
  12. Холостенко М.В. Іван Григорович-Барський - зодчий Києва ХVIII стор. / М. В. Холостенко // Архітектура Радянської України. - 1940. - № 11. - С. 40-47 : іл.