Костирко Петро Федорович (1897–1982)

Петро Костирко народився 14 (2) лютого 1897 р. в с. Лави Сосницького р-ну Чернігівської обл.

У 1913–1918 рр. навчався в середньому Політехнічному училищі в м. Москві, яке завершив за спеціальністю техніка-будівельника.

У 1915–1916 рр. працював техніком-практикантом технічного відділу земства в с. Сосниці Чернігівської обл.

У 1917 р. перебував на Кавказькому фронті в Туреччині.

У 1919–1920 рр. працював техніком Комгоспу, Раднаргоспу в с. Сосниці Чернігівської обл.

У 1919–1921 рр. працював викладачем математики та графічних дисциплін у школі ІІ-го ступеня в м. Сосниці Чернігівської обл.

У 1920 р. почав викладати у школі ІІ-го ступеня в м. Сосниці Чернігівської обл.

У 1921–1927 рр. навчався на архітектурному факультеті Київського художнього інституту, по завершенні якого отримав спеціальність архітектора-художника.

У 1925–1927 рр. розробив проекти житлових будинків для індивідуальної забудови в м. Києві.

Після навчання працював техніком у Керчі, Фрунзе та Києві (1927–1929 рр.).

У 1930 р. працював старшим архітектором Вокзалбуду, Союзтранспроекту в м. Києві.

Протягом 1930–1941 рр. працював керівником архітектурного проектування, кафедри архітектури та членом ТЕК в Київському інженерно-архітектурному інституті.

У 1930–1931 рр. П. Костирко розробив проект ТЕЦ у м. Києві (реалізований у 1931–1936 рр.). Тоді ж у співавторстві зі своїм учителем архітектором В. Кричевським розробив проект житлового будинку письменників (т. зв. «Роліт») у м. Києві (зведений у 1931–1933 рр.).

У 1932–1933 рр. у проектній майстерні «Москва-Донбас» архітектор розробив проект типового житлового будинку на 8 квартир. Будинки за цим проектом зводилися в 1933–1935 рр.

У 1932–1933 рр. архітектор розробив типові проект дитячих садків і ясел.

У 1932–1934 рр. П. Костирко виконав проект типової залізничної поліклініки, у 1933–1934 рр. – типові проекти електрокіосків тощо.

У 1933–1937 рр. у співавторстві з В. Кричевським архітектор П. Костирко виконав проект Музею на могилі Т. Шевченка в м. Каневі (реалізований у 1934–1937 рр.). У 1936–1937 рр. – проект внутрішнього оформлення музею (реалізований у 1938 р.).

У 1935 р. увійшов до Спілки архітекторів УРСР.

У 1935–1938 рр. було виконано планування та благоустрій заповідника Т. Шевченка.

У 1937–1941 рр. був керівником архітектурного проектування в Київському художньому інституті.

З початком Другої світової війни керував оборонними роботами в м. Києві та Київській обл. Залишився з окупованому місті, де протягом 1941–1943 рр. виконував обов’язки уповноваженого по художньому інституту, запобіг розкраданню його фондів.

У 1944–1947 рр. працював керівником архітектурного проектування на архітектурному факультеті Київського державного художнього інституту.

У 1944–1972 рр. працював деканом архітектурного факультету Київського державного художнього інституту.

Від 1947 р. – доцент кафедри архітектурного проектування Київського державного художнього інституту.

З 1951 р. – в. о. керівника кафедри архітектурного проектування Київського державного художнього інституту та керівник навчальної проектної майстерні архітектурного факультету.

У 1956, 1959 і 1963 рр. П. Костирко брав участь у всесоюзних нарадах з архітектурного проектування.

У 1959–1961 рр. архітектор розробив проект відновлення та реконструкції інтер’єрів музею Т. Шевченка в м. Каневі Черкаської обл. (виконував авторський нагляд за виконанням робіт).

У 1955–1957 рр. у співавторстві зі скульптором І. Макогоном виконав проект надгробного пам’ятника письменника Ю. Яновського (реалізований у 1960–1961 рр.).

У 1959 р. П. Костирко розробив проект надгробного пам’ятника професора О. Вербицького, автором барельєфу якого став І. Макогон (реалізований у 1963 р.).

Помер П. Костирко 13 лютого 1982 р. у м. Києві.