Ви є тут

Мілецький Авраам Мойсейович (1918–2004)

Авраам Мойсейович Мілецький - український архітектор, член Спілки архітекторів СРСР, почесний член Української Академії архітектури, доцент Київського державного художнього інституту, лауреат Державної премії СРСР (1967). Отримав медалі «За бойові заслуги», «За оборону Києва», «За перемогу над Німеччиною».

Аврам Мойсейович Мілецький народився 10 березня 1918 р. в м. Києві. Навчався у школі № 79.
Протягом 1935-1941 рр. навчався на архітектурному факультеті Київського інженерно-будівельного інституту. У цей час тут викладали архітектори П. Альошин, О. Вербицький, Й. Каракіс, В. Заболотний, І. Моргилевський. Одночасно протягом 1939-1941 рр. періодично працював архітектором в архітектурній майстерні «Цивільпроект».
З травня до липня 1941 рр. працював архітектором Київського відділення «Промбудпроекту». З липня до жовтня 1941 р. - у військово-інженерній академії ім. Куйбишева в м. Москві.
З жовтня 1941 р. до червня 1946 р. - заступник командира саперної роти відділення саперного батальйону в діючій армії, помічник начальника оперативного відділу 29-ї саперної бригади, інженер-фортифікатор, помічник начальника 1-го відділення 136 фронтового УВПС, начальник рекогносцирувального відділу 27 УВПС.
У жовтні 1946 р. демобілізований з лав Червоної армії.
З 1946 р. працював у Державній архітектурній майстерні з А. Добровольським (згодом - державний інститут «Київпроект») головним архітектором проектів.
Одним з найбільш знакових проектів А. Мілецького є проект київського Парку Слави (1957). Ще однією роботою, присвяченою воєнній тематиці, став пам"ятник-музей визволителям м. Києві в с. Нові Петрівці (1958). 
У 1959 р. Авраам Мойсейович виграв конкурс на проект Палацу піонерів у м. Києві, будівництво якого завершено в 1965 р. За цю споруду в 1967 р. йому нагороджено Державною премією СРСР.
У 1965 р. А. Мілецький брав участь у конкурсі на проект пам"ятника в Бабиному Яру, проте його проект не був реалізованим.
У 1968-1982 рр. архітектор працює над проектом парку Пам"яті на Байковій горі в м. Києві. До комплексу парку входить будівля крематорію. Була також запроектована так звана стіна пам"яті, будівництво якої не завершилося - нині вона забетонована.
З 1968 р. він також працював над проектом парку-музею «Древній Київ» на Подолі. Консультантами під час роботи виступили архітектор М. Холостенко, історики П. Толочко, М. Брайчевський. У парку-музеї виявилася топографія давнього Києва.
З 1979 р. А. Мілецький працював керівником архітектурної майстерні № 11 ГУ «Київпроект», протягом 1985-1989 рр. - на посаді головного архітектора проектів майстерень № 6 ГУ «Київпроект».
Серед інших робот А. Мілецького: монумент на місці зустрічі радянської та американської армій на р. Ельбі (1945); зал засідань політбюро ЦК КП(б)У 1946-1947 рр. (у співавторстві з архітектором А. Добровольським; 1947-1948); школа в м. Києві (у співавторстві з архітектором О. Малиновським; 1947); школа на вул. Фрунзе (у співавторстві з архітектором О. Малиновським; 1947); житловий будинок на Предславенській вулиці (1948); типографія ЦК КП(б)У (1947); пам"ятник арсенальцям (1948); зал адміністративної будівлі в м. Києві (у співавторстві з архітектором О. Малиновським; 1950-1951); котедж у м. Києві (у співавторстві з А. Добровольським; 1949); комплексна забудова союзної автомобільної дороги Київ - Харків - Ростов (у співавторстві з архітектором М. Шило; 1950-1952); монумент «Переяславська рада» (1953); пам"ятник академіку Є. Патону (1954), пам"ятник академіку М. Стражеско (1955), серія типових будинків 406 (з архітекторами Р. Книжником та О. Малиновським), житловий будинок на вул. Червоноармійській, 178а (у співавторстві з К. Мироновим; 1955), комплекс споруд у селищі Конча-Заспа (1955-1956), готель «Салют», київський автовокзал (1959-1961), реконструкція Андріївського узвозу, реконструкція забудов урочища Гончарі-Кожум"яки, пам"ятники філософу Г. Сковороді, поету П. Тичині та ін. 
З 1991 р. мешкав і працював у м. Ашкелоні (Ізраїль).
Помер Авраам Мілецький 16 червня 2004 р. у м. Києві.