Нарбут Данило Георгійович (1916–1998)

У віці 14 років почав працювати в декоративній майстерні Київського театру опери та балету, де навчався за керівництва О. Хвостенка-Хвостова, С. Евенбаха, В. Ленерта.
У 1933 р. за направленням театру почав навчання на трирічних курсах театральних художників при Всеросійській Академії мистецтв у м. Ленінграді.
З 1935 р. працював у Київському театрі опери та балету.
У 1936 р. - репресований. Пережив концтабори та примусові роботи на Біломорканалі. Після звільнення працював у театрах міст Єйська та Златоуста.
На початку Другої світової війни (1939) пішов на Фінський фронт, де потрапив у оточення і перебував в окупації.
Працював у театрах міст Києва, Ковеля, Коломиї. Серед робіт Д. Нарбута - оформлення вистав (1942-1944): «Блакитна троянда» Лесі Українки, «Казка старого млина» С. Черкасенка, «Директива з центру» С. Ледянського та ін.
У повоєнні роки оформляв спектаклі у театрах України.
У 1961 р. Д. Нарбут призначений головним художником Івано-Франківського, а з 1965 р. - Черкаського українського музично-драматичних театрів.
Серед вистав, оформлених Д. Нарбутом: «У неділю рано зілля копала» О. Кобилянської (1963), «Маруся Богуславка» М. Старицького (1964), «Правда і кривда» М. Стельмаха (1965), всі - в Івано-Франківську; «Ярослав Мудрий» І. Кочерги (1960), «Пізня любов» О. Островського (1965), «Сорочинський ярмарок» за М. Гоголем (1968), «Ніч під Івана Купала» (1970), всі - в Черкасах.
У 1992-1995 рр. Д. Нарбут створив серію портретів «Гетьмани України», в якій написав портрети Дмитра Вишневецького, Кшиштофа Косинського, Петра Сагайдачного, Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, Пилипа Орлика, Петра Калнишевського.
До творчого спадку Д. Нарбута належать також картини «Вибори кошового» (1993), «Страшний суд» (1994), «Покрова Богородиці» (1995), серії «Базар» і «Моє життя, мої друзі...», «Моє життя, мої вчителі, мої друзі», «Квіти України».
Помер Д. Нарбут 2 березня 1998 р. в м. Черкасах.