Олександр Іванович (Оганесович) Таманян - архітектор і містобудівельник вірменського походження, представник неокласицистичного напряму в архітектурі, народний архітектор Вірменської РСР (1926), лауреат Сталінської премії ІІ-го ступеня (1942).
О. Таманян народився 16(4) березня 1878 р. в Катеринодарі (нині м. Краснодар) у родині дрібного банківського працівника. Початкову освіту здобув у Катеринодарі.
У 1888-1896 рр. навчався в Кубанському Олександрівському реальному училищі.
У 1897 р. переїхав до м. Петербурга.
У 1898 р. вступив на архітектурне відділення Вищого художнього училища при Петербурзькій Академії художеств, яке закінчив у 1904 р., отримавши спеціальність архітектора-художника.
Після закінчення академії архітектор протягом майже 20 років працював у м. Петербурзі за керівництва професора О. Померанцева.
У 1904-1906 рр. О. Таманян здійснив реконструкцію вірменської церкви Св. Катерини на Невському проспекті (XVIII ст., архітектор Ю. Фельтон). Саме в цій церкві в 1908 р. він обвінчався з Камілою Едвардс - донькою англійського промисловця, онукою відомого архітектора М. Бенуа, племінницею братів Бенуа та кузиною братів Лансере.
У 1908 р. О. Таманян виконав ескізний проект музею в м. Ані (Вірменія) на замовлення М. Марра - керівника розкопок, що проводилися у той час у місті. Проект не реалізований, але під час роботи над ним архітектор вперше познайомився з народною вірменською архітектурою.
У 1911-1913 рр. архітектор спроектував і збудував будинок-особняк В. Кочубея в м. Пушкіно та прибутковий будинок С. Щербатова в м. Москві.
У 1913-1914 рр. за проектом О. Таманяна розпочалося будівництво ансамблю будівель туберкульозної лікарні на 300 ліжок у парку на станції Кратово Московсько-Казанської залізниці в м. Москві. Завершено будівництво в 1923 р.
У 1913 р. на запрошення свого товариша архітектора В. Щуко О. Таманян почав викладати на жіночих курсах вищих архітектурних знань Багаєвої (пізніше Державний архітектурний інститут).
У 1914 р. Олександра Івановича обрано академіком архітектури Петербурзької Академії художеств (за поданням академіків О. Гусєва, О. Бернштама та Л. Бенуа). Тоді ж його нагороджено Золотою медаллю на конкурсі в м. Москві (за проект нового типу великого прибуткового будинку в традиціях московської садибної архітектури).
З 1917 р. архітектор став головою ради Академії художеств на правах її віце-президента.
У 1919 р. на запрошення керівництва Першої Вірменської Республіки Олександр Іванович приїхав у Вірменію, однак протягом 1921-1923 рр. перебував у Ірані, де реалізував одну з головних вулиць Тавриза.
У 1923 р. О. Таманян остаточно переїхав у Вірменію. У цьому ж році за проектом архітектора зведено будівлю гідростанції на р. Занга в м. Єревані.
У 1924 р. О. Таманян очолив розробку генерального плану м. Єревана, де застосував знання сучасної та традиції національної архітектури, чим визначив шляхи розвитку Вірменії на майбутнє. У 1929 і 1932 рр. архітектор переробив створений раніше генеральний план міста. Під час роботи над генеральним планом Єревана архітектор врахував як традиції національної вірменської архітектури, так і досягнення світового містобудування того часу (ідея «міста-сада» соціолога Е. Говарда, концепція малого міста архітектора Т. Гарн"є, розробки з децентралізації великого міста Е. Саарінена).
О. Таманян розробив також генеральні плани Ленінакана (Гюмрі), Ечміадзіна, Раздана, Степанакерта, Нор-Баязета (Гавар), низки селищ (не всі були реалізовані).
У Єревані за проектом О. Таманяна збудовано: будівлю Театр опери та балету, Будинку уряду на спроектованій ним площі Леніна (нині площа Республіки), будівлі Національної бібліотеки, Зооветеринарного та Політехнічного інститутів, Обсерваторії університету та інших будівель.
У 1936 р. за проект будівлі Театру опери та балету архітектор виборов Гран-прі та здобув Велику золоту медаль на Всесвітній виставці в Парижі.
Помер О. Таманян 20 лютого 1936 р. Похований у м. Єревані в Пантеоні парку імені Комітаса.
Список використаної літератури:
- Зорьян Л. С. Таманян / Л. С. Зорьян ; Акад. наук Армян. ССР, Ин-т искусств. - Ереван : Советакан грох, 1978. - 39 с. : ил.
- Ильина М. Дом правительства Армянской ССР в Ереване академика А. И. Таманяна / М. Ильина // Архитектура СССР. - 1942. - № 1. - С. 33-35 : ил.
- Памяти А. И. Таманяна // Архитектура СССР. - 1936. - № 4. - С. 77 : портр.
- Тер-Акопян Л. Ярославская юбилейная выставка Александра Таманяна / Л. Тер-Акопян // Архитектура. Строительство. Дизайн. - 2008. - № 2. - С. 12-19 : цв.ил.
- Тер-Минасян А. Александр Таманян / А. Тер-Минасян // Архитектура. Строительство. Дизайн. - 2006. - №1. - С. 46-49 : ил.
- Яралов Ю. Оперный театр в Ереване / Ю. Яралов // Архитектура СССР. - 1940. - № 5. - С. 18-25 : ил.
- Яралов Ю. С. Таманян / Ю. С. Яралов ; Акад. архитектуры СССР. - М. : Госстройиздат, 1950. - 166 с. : ил., портр. - (Мастера советской архитектуры). - Библиогр.: с. 163