Осьмак Василь Олександрович (1870–1942)

В. Осьмак народився 8(20) квітня 1870 р. в містечку Гоголів колишнього Остерського повіту Чернігівської губернії (нині с. Гоголів Броварського р-ну Київської обл.) в родині дворянина, колезького асесора Олександра Мусійовича Осьмака.
У 1880-1888 рр. В. Осьмак навчався в київській 2-й гімназії. Після здобуття початкової освіти вступив на математичний факультет університету св. Володимира. Після чотирьох семестрів перевівся до Петербурзького інституту цивільних інженерів, який закінчив у 1895 р. за першим розрядом.
Після університетського навчання працював на посаді молодшого інженера в будівельному відділенні Волинського губернського правління в Житомирі, у 1895-1896 рр. - в архітектурному відділенні Управління Південно-західної залізниці. У 1897 р. В. Осьмак брав участь у спорудженні Білозерської гілки залізниці (ним зведено всі цивільні споруди на ділянці залізниці Гайнувка-Біловеж).
У 1898 р. молодий архітектор склав проект великої фізичної лабораторії головного корпусу Київського політехнічного інституту.
У 1900 р. почав викладати архітектуру в Київському політехнічному інституті.
У 1900-1902 рр. за проектом Г. Антоновського на вул. В. Васильківській, 53 В. Осьмак звів Троїцький народний будинок (сам він не вказував цю споруду в переліку виконаних робіт).
У 1901-1902 рр. за спільним проектом В. Осьмака та Л. Городецького зведено очний барак Єврейської лікарні. У цьому ж приміщенні розташовувалася єврейська молитовня. У другій половині ХХ ст. споруду розібрали з метою зведення тут більшого корпусу.
У 1903 р. за проектом архітектора споруджено будівлю приватної жіночої гімназії О. Дучинської на сучасній вул. М. Коцюбинського, 7 у м. Києві.
У 1907 р. В. Осьмак долучився до проектування та спорудження будинку Столичного ломбарду на вул. Прорізній, 8 у м. Києві - він спроектував тут операційні приміщення і комори. У 1941 р. будівля згоріла.
На початку 1908 р. В. Осьмак на запрошення Міської управи брав участь у конкурсі на проект кам"яних сходів до нижнього пам"ятника св. Володимиру (архітектор А. Меленський). Остаточний проект сходів розробив архітектор М. Бобрусов.
У 1909 р. його обрано на посаду архітектора Університету св. Володимира. 
У 1911-1914 рр. В. Осьмак за дорученням університету вів роботи щодо спорудження клінічного містечка на Байковій горі (передбачалося звести понад 40 споруд різного призначення: оперативна хірургія, судова медицина, загальна патологія, гістологія і нормальна анатомія тощо).
У 1910 р. за проектом В. Осьмака в с. Гоголеві споруджено земську лікарню, вище початкове училище та церкву, а для м. Остра Чернігівської області - народний дім.
У вересні 1910 р. В. Осьмак почав роботу над проектом будівлі бібліотеки на вул. Володимирській, 62. Саме тоді він подав на розгляд бібліотечної комісії ескізні проекти фасадів та внутрішнього планування будівлі. У листопаді 1910 р. проект було затверджено. Будівництво розпочалося в серпні 1913 р. Через Першу світову війну роботи були припинені. Завершено роботу в 1929 р. за участю архітектора П. Альошина.
У 1911-1912 рр. за його ж проектом споруджено будинок приватної жіночої гімназії А. Жекуліної на вул. Львівській, 27 (нині вул. Артема; приміщення середньої школи № 138).
У 1912 р. В. Осьмак звільнився з Київського політехнічного інституту (до роботи тут повернувся у 1917 р. як професор спеціальної архітектури). 
У цьому ж році він спроектував для проф. М. Дітеріхса особняк на вул. Тимофіївській, 3 (нині приміщення Посольства Монголії в Україні). 
В. Осьмак проектував житловий будинок «Трансбуд» на вул. Тарасівській, 18 (1931 р.), середню школу № 71 на пров. Польовому, 10 (обидва - у співавторстві).
Не оминула В. Осьмака хвиля репресій 1930-х рр. У 1931 р. його заарештовано за звинуваченням в «антирадянській діяльності». Його інтерновано для примусового проектування об"єктів Київського губернського ГПУ на території колишнього особняка графині Н. Уварової на вул. Рози Люксембург (нині Липська), 16. Після завершення робіт архітектора умовно звільнили.
У 1932-1934 рр. розпочалися будівельні роботи зі спорудження стадіону «Динамо» в м. Києві. Проект комплексу розробили архітектори В. Осьмак та В. Безпалий. Центральний вхід на стадіон розроблений у вигляді ввігнутої колонади (архітектори Н. Манучарова, В. Поліщук).
У 1933 р. В. Осьмак очолив другу архітектурно-художню майстерню міськради. 
Протягом 1934-1939 рр. тривали проектні та будівельні роботи щодо спорудження Дніпровської водопровідної станції, перша черга якої введена в експлуатацію 15 грудня 1939 р. Авторами проекту стали архітектори В. Осьмак та К. Журавський.
У 1935-1938 рр. за проектом архітектора споруджувалася нова кам"яна набережна в м. Києві.
У 1936-1938 рр. архітектор завершив архітектурний ансамбль університетського кварталу на вул. Володимирській. Окрім бібліотеки він спорудив корпус гуманітарних кафедр університету (вул. Володимирська, 58; нині університетська бібліотека ім. М. Максимовича).
У 1938-1941 рр. за проектом архітекторів В. Осьмака та С. Германовича споруджено будівлю поштамту на столичному Хрещатику.
Помер В. Осьмак в окупованому німецько-фашистськими загарбниками Києві на початку січня 1942 р. Похований на Солом"янському кладовищі.