Плєхов Микола Дмитрович (1902–1969)

Народився Микола Дмитрович 1 травня 1902 р. в м. Комунарську (нині м. Алчевськ Луганської обл.), в робітничій родині. Трудову діяльність почав робітником на металургійному заводі. 
У 1919 р. добровільно вступив до лав Червоної армії у батальйон О. Пархоменка, брав участь в боях з білогвардійцями. Після завершення Громадянської війни й демобілізації, закінчив робітничий факультет і інженерно-будівельний факультет Харківського технологічного інституту, отримавши кваліфікацію інженера-архітектора. У студентські роки працював на будівництві.
Протягом 1930-1941 рр. М. Плєхов працював в Українському науково-дослідному інституті споруд (УкрНДІС). Саме УкрНДІС на той час був науковим центром, де вирішували проблеми індустріалізації будівництва, збірних конструкцій, зниження матеріаломісткості. У 1934 р. М. Плєхов починає працювати доцентом у Харківському інженерно-будівельному інституті, згодом - завідувачем кафедри архітектурного проектування та деканом архітектурного факультету.
Під час Другої світової війни перебував у лавах Радянської Армії, де будував інженерні споруди військового призначення, передусім, мости. За бойові заслуги його було нагороджено орденом Червоного Прапору та медалями. 
Після визволення Києва в 1944 р. був демобілізований і направлений до м. Києва на посаду директора Київського інституту цивільних інженерів, згодом він керував інженерно-будівельним інститутом, одночасно - кафедрою архітектурних конструкцій. Багато уваги також приділяв повоєнній відбудові м. Києва. 
У 1953 р. М. Плєхов захистив кандидатську дисертацію. У цьому ж році за підготовку інженерних і наукових кадрів уряд нагородив М. Плєхова орденом Трудового Червоного Прапору.
Від 1954 р. Микола Дмитрович працював начальником Управління у справах архітектури при Раді Міністрів УРСР, першим заступником голови Держбуду УРСР. Одночасно працював завідувачем кафедри в Київському інженерно-будівельному інституті, а також продовжував досліджувати проблеми створення об"ємного блокового домобудування.
У 1957 р. він очолив Науково-дослідний інститут будівельних конструкцій, рік потому його було обрано членом-кореспондентом Академії будівництва та архітектури УРСР. З 1963 р. вів наукову діяльність на кафедрі архітектурних конструкцій Київського інженерно-будівельного інституту. 
У цей час розпочалася його новаторська діяльність у галузі збірного залізобетонного будівництва та індустріалізації будівництва, а також зниження його матеріалоємності. Микола Дмитрович вперше запропонував конструкції повнозбірних багатоквартирних будинків, а також розробив теоретичні основи нового індустріального виду будівництва з несучих об"ємних елементів, було створено серію машин для виготовлення блок-кімнат. У 1959 р. М. Плєхов вперше запропонував повнозбірне будівництво з блок-кімнат, а також довів економічні переваги такого виду будівництва. 
У 1960 р. в м. Києві, в районі Нивки, було побудовано експериментальний п"ятиповерховий житловий будинок на 80 квартир з блоків кабін з панельними зовнішніми стінами. Повнозбірні п"ятиповерхові житлові будинки також зводилися в Дніпропетровську та Харкові.
У 1968 р. НДІБК, КІБІ та ЦНДІПжитла підготували «Указания по проектированию жилых домов из объемных блоков», що стало підсумком 15-річної наукової діяльності Миколи Дмитровича в галузі вітчизняного домобудування в СРСР.
У 1966 р. М. Плєхов отримав вчене звання професора.
М. Д. Плєхов активно займався громадською діяльністю: був членом правління Спілки архітекторів УРСР, Республіканського товариства охорони пам"ятників архітектури, Вченої Ради інженерно-будівельного інституту, редколегії журналу «Бетон и железобетон», а також очолював секцію «Строительство и архитектура» в Республіканському товаристві «Знання».
Все життя його підтримувала дружина, Євгенія Василівна Горбенко, відомий мистецтвознавець, історик архітектури, архівіст, дослідник архітектурної спадщини та пам"яткоохооронець, архівні матеріали якої Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В. Г. Заболотного отримала нещодавно на зберігання. Основна діяльність Є. В. Горбенко була пов"язана з науковими дослідженнями пам"яток архітектури в Київському науково-дослідному інституті теорії та історії архітектури (згодом - Державному науково-дослідному інституті теорії, історії архітектури і містобудування), де вона працювала з 1963 р. старшим науковим співробітником відділу історії архітектури дорадянського періоду.
У людській пам"яті Микола Дмитрович залишився досвідченим вихователем та педагогом, невтомним громадським діячем та популяризатором нового в архітектурі й будівництві. 
Помер М. Д. Плєхов 9 січня 1969 р. в м. Києві.