В. Растреллі народився в 1700 р. у м. Парижі в родині скульптора Карло Бартоломео Растреллі.
19 березня 1715 р. представник російського уряду І. Лефорт уклав контракт з К. Растреллі, що передбачав запрошення його в Російську імперію на три роки разом із сином. Навесні 1716 р. скульптор із сином переїхали до м. Петербурга. Проте К. Растреллі був усунутий від архітектурних обов"язків і займався виключно архітектурою. В аспекті архітектури він виконав макарони для каскадів у Петергофі, працював над тріумфальною колоною на честь Петра І, а також над скульптурним оформленням низки палаців. Разом з батьком В. Растреллі виконував ліпні роботи, брав участь у формуванні та відливці скульптури в готових формах, виконував рисунки та кресленики для художників і робітників.
У 1720-х рр. В. Растреллі відвідав Північну Італію, Австрію, Південну Німеччину з метою ознайомлення з пам"ятками архітектури та сучасним будівництвом.
У 1721 р. за проектом В. Растреллі зведено житловий будинок Д. Кантеміра (не зберігся) - батька відомого поета XVIII ст. А. Кантеміра.
Спільно з батьком за дорученням Петра І вони виконали у будинку барона Шафірова роботу зі скульптурного оздоблення великої зали з ліпним плафоном. Через декілька років ця зала прийняла перше засідання Російської Академії наук.
Для коронації Анни Іоанівни у 1730 р. необхідно було звести в м. Москві два дерев"яні палаци, призначені для перебування цариці. Роботу виконував В. Растреллі. Протягом 58 днів було зведено палац на 130 апартаментів з великою парадною залою. Згодом на березі р. Яузи розпочато будівництво палацу на 220 житлових кімнат з великою залою для проведення свят (заміська резиденція Анни). Роботи було закінчено до 6 червня 1730 р. У той же час В. Растреллі було призначено придворним архітектором. Згодом йому надали титул обер-архітектора.
Протягом 1731-1733 рр. архітектор спроектував і керував будівництвом великого триповерхового палацу (не зберігся) на місці, де нині розташований Зимовий палац у м. Петербурзі.
Після завершення робіт В. Растреллі отримав замовлення від герцога Курляндського Бірона на будівництво палаців у Мітаві та Ругенталії (Прибалтика). Проте у зв"язку з падінням Бірона будівельні роботи в його резиденціях були припинені.
У 1745 р. В. Растреллі було доручено перебудувати та розширити Петергофський палац. Архітектор подовжив палац і надбудував один поверх. Обабіч палацу він звів два симетричні павільйони, сполучивши їх з палацом одноповерховими галереями. Один з них - церква, інший - паркова споруда.
У 1743 р. розпочато будівництво Анічкового палацу в м. Петербурзі (первинний проект виконав архітектор М. Земцов). Наприкінці XVIII ст. палац перебудував архітектор Дж. Кваренгі.
У 1745 р. за складеним В. Растреллі проектом архітектор Московської палацової контори І. Мічурін звів перлину архітектури м. Києва - Андріївську церкву.
У м. Києві за проектом архітектора зведено також палац для імператриці Єлизавети (зруйнований внаслідок пожежі, відновлений у формах необароко в ХІХ ст.; нині на реставрації; резиденція Президента України).
На початку 1750-х рр. за проектом В. Растреллі зведено палаци для М. Воронцова та С. Строганова.
У 1752 р. Єлизавета видала указ, в якому архітектор В. Растреллі мав перебудувати Катерининський палац у Царському Селі. Архітектор об"єднав низку раніше існуючих корпусів, фасад будівлі оздобив колонами, ліпниною і позолоченою скульптурою. Перед палацом було створено велику площу у вигляді замкнутого внутрішнього двору, оточеного низькими службовими корпусами, зігнутими в плані.
Одночасно з будівництвом палацу В. Растреллі розпланував Катерининський парк. Тут було прокладено прямі алеї з підстриженими деревами, зведено альтанки та павільйони, створено ставки, газони, клумби. В кінці центральної алеї архітектор звів павільйон «Ермітаж», призначений для зустрічей цариці в тісному придворному колі.
У 1754 р. затверджено проект Зимового палацу в м. Петербурзі. Для його реалізації було розібрано колишній палац, зведений, як зазначалося, В. Растреллі.
У 1757 р. за проектом В. Растреллі зведено головний собор Смольного монастиря. Проте повністю забудований монастирський комплекс був лише в 1825 р.
В останні роки життя архітектор відвідав Берлін, подорожував Італією в пошуках роботи.
У 1771 р. Російська Академія художеств обрала В. Растреллі своїм «почетным вольным общником».
У цьому ж році архітектор В. Растреллі помер. Похований у м. Петербурзі, проте могила всесвітньовідомого архітектора, на жаль, не збереглася.
Список використаної літератури:
- Аркин Д. Растрелли / Д. Аркин. - М. : Госстройиздат, 1954. - 119 с., [1] вкл. л. : ил. - Библиогр.: с. 116.
- Денисов Ю.М. Зодчий Растрелли : материалы к изучению творчества / Ю. М. Денисов, А. Н. Петров. - Л. : Госстройиздат, 1963. - 202 с. : ил. - Библиогр.: с. 202.
- Ігнаткін І.О. Видатні російські зодчі / І. О. Ігнаткін. - К. : Держ. вид-во л-ри з буд-ва і архітектури УРСР, 1959. - 287 с. : іл.
- Матвеев А. Растрелли / А. Матвеев. - [Л.] : Искусство, 1938. - 227 с. : ил.
- Франческо Бартоломео Растрелли. Архитектурные проекты из собрания Государственного музея истории С.-Петербурга : каталог / Гос. музей истории Санкт-Петербурга ; сост.: Г. Б. Васильева, К. В. Житорчук, А. М. Павелкина. - СПб. : [б. и.], 2000. - 115 с. : ил. - Текст на рус. и англ. яз. - Библиогр.: с. 114.
Коментарі
what is priligy dapoxetine
Zithromax