Вы здесь

Лекція В. Лисенка про Шулявку

20 лютого 2018 р. у Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В. Г. Заболотного відбулася лекція Валерія Лисенка «Шулявка - лісок з галявинами, дачне селище, індустріально-промисловий район Києва».

Світлана Кирій, завідувач відділу соціокультурної діяльності ДНАББ ім. В. Г. Заболотного, розповіла, що бібліотека, якій в цьому році виповнюється 74 роки, вже майже 5 років знаходиться на Шулявці - території Києва з багатою історією, що згадується ще у давньоруських літописах Х-ХІ ст. Тому в бібліотеці приділяється особлива увага цій темі та завжди раді дослідникам, видавцям, гідам, всім, хто цікавиться історією Шулявщини.
Підтримати лектора прийшли друзі-музиканти Олександр Кузьменко, Володимир Семенов і Віктор Кривуша. Їх дитинство пройшло на Шулявці, тому виступи були сповнені особистісними ностальгічними добрими спогадами, в які поринули й відвідувачі.
Присутній у залі поет Денис Голубицький народився і виріс на Шулявці, він прочитав вірш, в якому передав дитячі спогади.
Лектор - Валерій Лисенко, краєзнавець, викладач Відкритого міжнародного унівеститету розвитку людини «Україна», член правління Ліги екскурсоводів Києва, член Української асоціації гідів, автор приватного інтернет-проекту «1000-ліття української культури». Він підготував відео-матеріал, насичений архівними світлинами, схемами та мапами, також інформаційні буклети для відвідувачів за темою заходу.
Валерій Лисенко розповів, що назва «Шулявка» походить від виразу «шелвов борок» - низькорослий лісок з галявинами, який згадується у давньоруських літописах X-XI ст. У XVII ст. згадується Шелвово сільце, у XVIII ст. - село Шулявка, Шулявщина поблизу Либеді або Шульжанське подвір"я Софійського монастиря.
У 1726 році архієпископ Варлаам Ванатович заснував на Шулявщині заміський літній архієрейський дім і насадив там березовий гай. Наприкінці ХVIII століття серед киян гай на Шулявщині став популярним. Особливо його любили «спудеї» Києво-Могилянської академії, бо саме в цьому гаю найчастіше відзначали вони травневі «рекреації».
У документі «Книга Киевского намесництва с поименованием всех селений и с показанием оных числа душ и фамилий владельцев по алфавиту учиненная 1787 года января» про слободу «Шулявщину, Киевского уезда» повідомлено, що «проживает там 84 души», а в графі «В чем состоят оные владения», зазначено «казенные люди».
У 2-й половині ХІХ століття на Шулявщині було споруджено будівлі Кадетського корпусу та Київського політехнічного інституту, церкву Св. Марії Магдалини, з"явились «Казенні дачі» і «Древесный питомник», започатковано міський парк, почали відкриватися перші промислові підприємства, серед яких чавуноливарний і механічний «Завод на дачах» («Більшовик»).
У 1807 році Шулявщина стала місцем першого в Києві польоту на повітряній кулі. Відомостями про нього завдячуємо щоденниковим записам митрополита Київського Серапіона Александровського, виклад яких було опубліковано у 9-й книжці українського історичного журналу «Киевская старина» за 1884 рік.
Історія Шулявки багата і насичена подіями і за один вечір складно було охопити все. Валерій Лисенко відмітив головні цікавинки, історичні факти від перших згадок до кінця ХХ ст., але ще залишив невисвітленими й інші, не менш важливі, об"єкти Шулявщини. Інтерес до історії цієї території Києва та велика кількість маловідомих фактів про неї заохочує як відвідувачів, так і лектора, до наступної зустрічі в бібліотеці.