Мы существуем благодаря вам,
мы работаем для вас

У 1944 році зруйнований війною Київ надав Україні плацдарм, з якого почалась історія державної архітектурно-будівельної бібліотеки. А зараз наш депозитарій - це галузевий осередок, ціль якого є творіння майбутнього, використовуючи досвід минулих поколінь.

Історична довідка

Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В. Г. Заболотного – галузева наукова бібліотека загальнодержавного значення з питань будівництва та архітектури.

Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В. Г. Заболотного – єдина в Україні галузева бібліотека загальнодержавного значення з питань будівництва та архітектури, яка здійснює бібліотечне, довідково-бібліографічне та інформаційне обслуговування користувачів науковою, науково-технічною літературою та документами з питань будівництва, архітектури, житлово-комунального господарства та суміжних галузей і виконує функцію всеукраїнського науково-дослідного, методичного та організаційного центру для мережі бібліотек будівельної галузі та житлово-комунальної сфери.

Створена як Наукова бібліотека при Президії Української філії Академії архітектури СРСР 26.03.1944 р. (постанова Ради Народних Комісарів УРСР від 26.03.1944 р. № 274).

Одним із засновників унікального книжкового зібрання був видатний український вчений, архітектор та громадський діяч, перший президент Академії архітектури УРСР Володимир Гнатович Заболотний.

У жовтні 1998 р. бібліотеці присвоєно ім’я В. Г. Заболотного (постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.1998 р. № 1626).

Наразі бібліотека підпорядкована Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

  • Бібліотека є галузевим регіональним центром з міжбібліотечного абонементу з питань будівництва та архітектури
  • Здійснює функції всеукраїнського науково-дослідного, методичного та організаційного центру бібліотек будівельної галузі та житлово-комунальної сфери України
  • Проводить наукові дослідження документально-інформаційних ресурсів з архітектурно-будівельної та житлово-комунальної тематики
  • Здійснює видавничу діяльність, у т.ч. видає бібліографічні покажчики, методичні та інформаційні посібники, довідники тощо
  • Здійснює функції галузевого депозитарію України літератури з питань будівництва та архітектури
  • Забезпечує безоплатне надання основних видів бібліотечних послуг користувачам
  • Надає окремі види платних послуг користувачам відповідно до законодавства України
  • Міжнародне співробітництво у галузі бібліотечної справи здійснюється Бібліотекою відповідно до чинного законодавства України

Приміщення, інтер’єр та технічне оснащення бібліотеки

За роки існування Бібліотека розміщувалася в чотирьох приміщеннях.

Детальніше

На початку створення Бібліотеки у 1944 р. фонд зберігався у трикімнатній квартирі одного з київських житлових будинків по вул. Червоноармійській (нині – Велика Житомирська).

Незабаром бібліотека переїхала до Митрополичого будинку, розміщеного на Софіївському подвір’ї, де була розташована і Академія архітектури УРСР. У приміщенні Митрополичого будинку Бібліотека функціонувала до 1985 р.

У червні 1985 р. Бібліотека переїхала до Гостиного двору, де розташовувалася до реконструкції будівлі, що розпочалася у 2012 р.

Новим приміщенням для Бібліотеки з жовтня 2013 р. стала колишня їдальня видавництва «Преса України», реконструкцію якої здійснено архітектором С. Кобзєвою.

Бібліотека має філію, що функціонує при Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (вул. Велика Житомирська, 9).

Фонди бібліотеки

Це книги, брошури, періодичні видання, наукові збірники, нормативні документи, дисертації, ілюстрації тощо.

За роки функціонування Бібліотеки створено унікальний національний фонд вітчизняних та світових галузевих видань з питань архітектури, будівництва, містобудування, житлово-комунального господарства, образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва і суміжних наук – історії, археології, етнографії, геральдики, економіки в кількості понад 418,0 тис. пр. видань.

Гордістю бібліотеки є зібрання стародруків та рідкісних книг XVI–XVIII ст. з будівництва, архітектури, декоративно-ужиткового мистецтва та раритетні видання з історії, теорії архітектури і будівництва XVI–XIX ст. Фонд краєзнавства, рідкісних та цінних видань налічує більше 14,0 тис. пр., включає гравюри, літографії, малюнки, поштівки.

Бібліотека має фонд чинної на території України нормативної документації з будівництва, що включає будівельні норми і правила, державні галузеві стандарти, технічні умови тощо.

Бібліотека є однією з бібліотек-депозитаріїв України, яка забезпечує постійне зберігання бібліотечного фонду, сформованого з галузевих документів, що рідко використовуються і мають наукову та художню цінність.

Нові надходження видань розміщені на бібліотечному сайті у розділі «Нові надходження».

Довідково-пошуковий апарат бібліотеки

Налічує більше 1,0 млн. карток та складається з системи бібліотечних каталогів і картотек, що утворюють читацький алфавітний і систематичний каталоги та картотеки структурних підрозділів.

З 2002 р. ведеться електронний каталог нових надходжень та здійснюється ретроопис документів, що надійшли до бібліотеки до 2002 р. Наразі нараховується понад 500,0 тис. записів.

«Кабінет Заболотного»

Архітектор Володимир Гнатович Заболотний – одна з найбільш яскравих постатей на ниві вітчизняного зодчества ХХ сторіччя. Прекрасний архітектор-практик, доктор архітектури, професор, майстер живопису, знавець історії зодчества і народного мистецтва – все це уживалося в невисокій на зріст, кремезної статури людині з крутим чолом і напрочуд легкою вдачею

Сергій Кілессо

Заболотний Володимир Гнатович (1898-1962)

Архітектор Володимир Заболотний був організатор.

Спочатку він організував себе, полтавського хлопчика, — випестувавши у 1920-і стрижень характеру: фаховий вишкіл архітектора в Художньому інституті.

Той стрижень був шарнірним, перехідним, наче пам’ятний вимпел — від Павла Альошина, який здобув архітектурну освіту в Петербурзі і тиснув руку Миколі ІІ в Києві, через «соціалістичний конструктивізм», коли Заболотний дивився, як Олександр Вербицький креслив кресленики Київського вокзалу, — до «соціалістичного реалізму», коли почав креслити сам і, викладаючи, формувати фахові стрижні інших.

Архітектор Костянтин Мельников, який «побачив у діагоналі диво», вважав, що величну серед мистецтв архітектуру супроводжують сторінки сумнівів в її існуванні, і, що ще більш дивно, замість насолоди її називають зручністю.

Коли 1937-го — навколо голови з плеч, — Заболотний будував зручний палац культури в Дніпродзержинську, зручну Облспоживспілку в Вінниці й зручний ляльковий театр у Києві.

А ще Мельников вважав, що жодний талант архітектора не врятує від загибелі найкращих його творів, якщо нема архітектору Щастя.

Заболотному пощастило: очолив колектив зі створення будівлі Верховної Ради. Тут йому здоленосив той самий талант організаційний: для створення «найкращого твору» іноді потрібен лише такий. Хоча авторів було кілька, лауреатську медальку із профілем Сталіна отримав сам один.

Під час Другої світової Заболотний організовував проектування селянських будиночків — в українському архітектурному стилі: на відстані, в Уфі (Башкирія), рідне бачиться більш рельєфно.

З Уфи це рідне він привіз додому необароковими візерунками в проекті реконструкції Хрещатика.

Коли інші, старі майстри, — у творчому розпачі — не знали, що робити, очікуючи на державні замовлення, коли давно припинилися приватні, Заболотний організовував Академію.

Коли Академію заборонили, Заболотний організував «Історію українського мистецтва». Державна премія наздогнала його, посмертно, вже в колективі авторів, більш-менш причетних до шеститомного видання.

Що ж насправді він організовував?

Безперервність архітектурної професії, пильне вглядання в талановитих.

Він, знаючи щось особливе про людські стосунки і відносини людини з часом, був непересічним організатором спадкоємності. Саме в цьому Заболотному досі немає рівних.

Андрій Пучков,

дійсний член Української академії архітектури,
лауреат Державної премії України в галузі архітектури,
заслужений діяч мистецтв України, доктор мистецтвознавства,
 професор теорії та історії культури

«Бібліотека в особистостях»

Бібліотека – це немов компанія живих друзів і особистостей. Коли ви відчуваєте себе самотнім і пригніченим, ви можете звернутися до них: вони завжди тут, поруч

Жан-Клод Кар’єр

Директорки Бібліотеки Заболотного

В. Г. Заболотний одним із почесних місць у структурі Академії архітектури УРСР відводив Науковій бібліотеці.

Практично з перших днів на бібліотеку покладались функції та завдання наукової установи, серед яких – сприяння науково-дослідній роботі Академії архітектури УРСР та її інститутів з питань архітектури, будівництва, монументального живопису, художньої промисловості та народної творчості.

Бібліотекою опікувались всі співробітники академії, але з особливою увагою ставився до неї Володимир Гнатович. Він особисто брав участь у вирішенні всіх питань, пов’язаних з організацією бібліотеки, визначенням її структури, виділенням коштів на комплектування фонду, майстрував разом з працівниками академії дерев’яні стелажі для розміщення літератури, подарував бібліотеці власну колекцію книг та багато ін.

Інтерес до бібліотеки був надзвичайний, створення нової галузевої бібліотеки було відповідальним завданням для науковців та виробничників, студентів та аспірантів, для яких бібліотека стала улюбленим місцем навчання та роботи. Важливу роль в цьому відіграло й те, що бібліотека знаходилася у Митрополичому будинку, на території Софії Київської, де розміщувалася Академія архітектури УРСР і працювали співробітники науково-дослідних та проектних інститутів, майстерень, лабораторій, студенти профільних навчальних закладів.

Вже наприкінці 1952 р. Наукова бібліотека Академії архітектури УРСР налічувала понад 100 тисяч примірників видань XVI – середини XX ст. архітектурно-будівельного спрямування. Це забезпечило бібліотеці статус фундаментальної і створило можливість провадити ґрунтовні наукові дослідження з галузевої тематики різних напрямів.

Висвітлюючи роль В. Г. Заболотного у створенні та організації Наукової бібліотеки, неможливо не зупинитися на кадровому питанні, якому він приділяв велику увагу. Він особисто займався добором кадрів, пропонував їм складну, але цікаву роботу в Академії архітектури УРСР. Відомо, що Володимир Гнатович запропонував роботу у новоствореній академії М. І Вязьмітіній, яка очолювала бібліотеку протягом 1944–1948 рр., та М. Ф. Грідіній, яка на той час працювала у Політехнічній бібліотеці у Москві, а в 1948 р. очолила Наукову бібліотеку Академії архітектури УРСР. Запрошення очолити Музей архітектури Академії архітектури УРСР отримав і чоловік М. Ф. Грідіної, Василь Іванович.

Своєю завзятістю Володимир Заболотний згуртовував навколо себе справжніх особистостей і фахівців своєї справи, професіоналів і однодумців.

Публікації про бібліотеку

У розділі «Публікації про бібліотеку» розміщено інформацію про публікації працівників бібліотеки (рубрика «Ми пишемо») та журналістів, колег з інших бібліотек, фахівців галузі («рубрика «Про нас пишуть»), в яких згадується Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В. Г. Заболотного.

Перейти до публікацій

У розділі відображено публікації та видання, що характеризують діяльність Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В. Г. Заболотного. Це підготовлені працівниками бібліотеки статті, що опубліковані у періодичних виданнях, наукових збірниках та електронних ресурсах: інформаційні бюлетені, бібліотечні рубрики, науково-дослідні роботи, бібліографічні покажчики, письмові довідки, інформаційно-аналітичні та методичні видання. А також статті журналістів, колег з інших бібліотек, фахівців галузі, в яких згадується бібліотека.

Апарат управління

ДИРЕКТОР

ВОЙЦЕХІВСЬКА ГАЛИНА АНАТОЛІЇВНА

galinadnabb@ukr.net

ЗАСТУПНИК ДИРЕКТОРА

ЛАГУТА ВОЛОДИМИР ГРИГОРОВИЧ

laguta_volodumur@ukr.net

ЗАСТУПНИК ДИРЕКТОРА

СВІТЛА НАТАЛІЯ ВІТАЛІЇВНА

svitla_natalia@ukr.net

Структурні підрозділи

ВІДДІЛ ОБСЛУГОВУВАННЯ

Завідувач відділу

КОНОВАЛ ЛІДІЯ ІВАНІВНА

abonementdnabb@ukr.net

ВІДДІЛ КОМПЛЕКТУВАННЯ

Начальник відділу

ПОНОМАРЕНКО ГАЛИНА ІЛЛІВНА

compdnabb@ukr.net

ВІДДІЛ ОБРОБКИ ДОКУМЕНТІВ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ КАТАЛОГІВ

ДІДИК РАЇСА ГРИГОРІВНА

ВІДДІЛ ЗБЕРІГАННЯ ФОНДІВ

ЖИДЕЦЬКА ОЛЕНА ВІТАЛІЇВНА

ks_dnabb@ukr.net

ВІДДІЛ БІБЛІОГРАФІЧНОЇ І ДОВІДКОВО-ІНФОРМАЦІЙНОЇ РОБОТИ

МИРОНЕНКО ДМИТРО ОЛЕКСАНДРОВИЧ

bdir_dnabb@ukr.net

ВІДДІЛ РІДКІСНОЇ КНИГИ ТА КРАЄЗНАВСТВА

ХЛІВНЕНКО НАТАЛІЯ АНАТОЛІЇВНА

dnabb_rk@ukr.net

ВІДДІЛ БІЛІОТЕЧНИХ КОМП'ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

БОРИСЕНКО АНТОН ВОЛОДИМИРОВИЧ

bktdnabb@ukr.net

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІДДІЛ
ВІДДІЛ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

КИРІЙ СВІТЛАНА ВАСИЛІВНА

socio_dnabb@ukr.net

ГОСПОДАРСЬКИЙ ВІДДІЛ

ОЛЕФІРЕНКО СВІТЛАНА ВАСИЛІВНА

ФІЛІЯ

ПАЦЕЛЯ ОЛЬГА ПЕТРІВНА

olga_dnabb@ukr.net

БУХГАЛТЕРСЬКА СЛУЖБА

Головний бухгалтер

МИРОНЕНКО ЛАРИСА ВОЛОДИМИРІВНА

mironenko_larisa@ ukr.net

 

(044) 456-01-72

ЮРИДИЧНИЙ ВІДДІЛ

Юрист

СОКОЛОВА МАРИНА ВОЛОДИМИРІВНА

(044) 456-01-72

ВІДДІЛ КАДРІВ

Інспектор з кадрів

ПСЄХА ЯРОСЛАВА АНАТОЛІЇВНА

(044) 456-01-72