Шлейфер Георгій Павлович (1855–1913)

Г. Шлейфер народився 4(16) червня 1855 р. у м. Києві в родині архітектора Київської навчальної округи, художника Павла Шлейфера. 
Перші три класи Г. Шлейфер навчався в Другій гімназії, в якій нині розміщено Міжміську телефонну станцію на бульв. Т. Шевченка, 18 (цікаво, що споруда зведена за проектом його батька). Закінчив початкову освіту майбутній цивільний інженер в Першій гімназії.
У 1882 р. закінчив Петербурзьке будівельне училище (у 1882–1892 рр. – Петербурзький інститут цивільних інженерів), де навчався у професора В. Куроїдова, і отримав спеціальність цивільного інженера. Під час навчання майбутній архітектор цікавився питаннями вогнетривкості споруд.
Після закінчення навчання повернувся до м. Києва. Тут він переміг у конкурсі проектів міської біржі та керував її зведенням на розі вулиць Хрещатик та Інститутської (1882–1886 рр.; не збереглася).
У 1883 р. за його проектом споруджено павільйони сільськогосподарської виставки, яку вперше було влаштовано в м. Києві.
У цьому ж році він успішно балотувався в Міську думу. Відтоді Г. Шлейфер протягом десятиріч брав участь у вирішенні питань розвитку та забудови м. Києва.
У 1884 р. цивільного інженера Г. Шлейфера призначено головою будівної комісії. Це означало, що без його ухвали у місті не зводилася жодна споруда. На цій посаді він працював до 1887 р.
Г. Шлейфер був власником значної нерухомості в м. Києві. У 1887 р. у його садибі на вул. Оленівській було влаштовано дослідні свердловини для дослідження можливостей артезіанського водопостачання.
У 1893 р. Г. Шлейфер звів будинок на сучасній вул. Боричів Тік, 22 (на той час ділянкою володів київський лікар Ф. Дашкевич). 
Брав участь у розплануванні та забудові колишньої «садиби Ф. Ф. Мерінга» («садиби Мьорінга»). Спорудив на її території прибутковий будинок Карла Пестеля (1895–1897 рр.; не зберігся) та корпус Промислового банку (1898 р.; не зберігся). Нині це початок вул. Архітектора Городецького.
У 1895–1897 рр. на сучасній вулиці Архітектора Городецького Г. Шлейфер зводить споруду колишнього готелю «Континенталь» (у співпраці з архітектором Е. Брадтманом).
Він входив до складу Київського кредитового товариства (з 1885 р. і до кінця своїх днів – директор правління).
Серед проектів Г. Шлейфера в м. Києві: театр Соловцова (1896–1898 рр.; нині Театр ім. Івана Франка), Хоральна синагога (1897–1898 рр.; нині вул. Шота Руставелі, 13; реконструйовано), будівля колишнього Комерційного училища (1897–1989 рр.; нині комерційний центр на вул. Воровського, 24; надбудовано), прибутковий будинок Л. Гінзбурга (1900–1901 рр.; вул. Архітектора Городецького, 9), будівля колишнього Міського училища імені М. Бунге (1901–1904 рр.; у співпраці з архітектором Е. Брадтманом; нині штаб цивільної оборони на вул. Липській, 18), прибутковий будинок (1909–1910 рр.; вул. Інститутська, 13) тощо.
Зробив свій внесок Г. Шлейфер і у пам’яткоохоронну справу. У лютому 1912 р. він був одним з фахівців-істориків та аматорів, які при Київському художньо-промисловому та науковому музеї заснували відділ «Давній Київ». На засіданні комісії 16 березня 1912 р. він запропонував власним коштом видати перший том «Матеріалів з історії та топографії давнього Києва», а також надати допомогу в перегляді старовинних планів Києва, що зберігалися в губернському архіві.
Помер Г. Шлейфер 27 березня (9 квітня) 1913 р. у м. Києві. Похований на Аскольдовій могилі (надгробок не зберігся).