Ви є тут

Шлейфер Павло Іванович (1814–1879)

Шлейфер Павло Іванович – відомий київський художник, архітектор і педагог.

П. І. Шлейфер народився 29 червня (11 липня) 1814 р. у родині спадкового дворянина німецького походження Івана Єгоровича Шлейфера. Як і більшість дворян того часу, освіту отримав вдома. 
У 1830 р. почав служити в Департаменті зовнішньої торгівлі. Одночасно зі службою був вільним слухачем в Академії художеств.
У 1836–1839 рр. П. Шлейфер був пансіонером Товариства заохочення художників. У 1839, 1841 і 1842 рр. його роботи виставлялися на академічних виставках. На одній з виставок художник отримав срібну медаль за «Портрет дівчини». Після закінчення академії викладав малювання у Павлівському кадетському корпусі, згодом – в Полтавському інституті шляхетних дівчат.
У 1846 р. художник переїхав до Києва, де працював учителем малювання в Інституті шляхетних дівчат.
У 1846 р. брав участь у конкурсі на посаду викладача малювання Київського університету св. Володимира, де одним із конкурентів був його ровесник Т. Шевченко.
У 1849 р. П. Шлейферу присвоєно звання вільного художника.
У 1852 р. П. Шлейфера призначили архітектором Київського навчального округу, функції якого два роки до того він виконував як найманий працівник.
У 1856 р. за його проектом зведено будівлю Другої чоловічої гімназії на Бульварній вулиці (нині бульвар Т. Шевченка) в м. Києві. Будівля збережена до наших днів і в ній розміщено Міську телефонну станцію. Згодом сусідню будівлю (нині один з корпусів Національного університету імені Т. Шевченка на бульв. Т. Шевченка, 14) він переобладнав для потреб Першої гімназії.
Також за проектом П. Шлейфера зведено житловий будинок Фальберга на сучасній вул. Комінтерну.
Як член лютеранської громади Києва архітектор на громадських засадах спорудив будівлю кірхи на Німецькій горі (частина південного схилу Хрещатицької долини обабіч вул. Лютеранської). За його ж проектом облаштовано інтер’єр будівлі.
У 1855–1857 рр. П. Шлейфер керував будівництвом лютеранської церкви (автор проекту – архітектор І. Штром).
Як художник, відомий, передусім, як портретист.
Помер П. Шлейфер 24 квітня (6 травня) 1879 р. в м. Києві. Похований на лютеранській ділянці Байкового кладовища.

Список використаної літератури:

  1. Жадько В. Некрополь на Байковій горі / Віктор Жадько. – К., 2008. – С. 58, 264.
  2. Зодчий с кистью портретиста // Киевские ведомости. – 2007. – № 153. – С. 8-9. 
  3. Пономарьов В. Корінні кияни Павло та Георгій Шлейфери / Віталій Пономарьов [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://kiyany.obozrevatel.com/news/2006/7/7/19186.htm – Назва з екрану.