Шпара Ігор Петрович (1936 р.н.)

І. Шпара народився 30 травня 1936 р. в м. Харкові в родині відомого архітектора П. Ю. Шпари.
У 1954–1960 рр. навчався на архітектурному факультеті Київського державного художнього інституту.
Навчаючись, він брав участь в архітектурних конкурсах. Зокрема, в 1958 р. І. Шпара розробив конкурсний проект пам’ятника Брестської фортеці.
Після навчання молодий архітектор влаштувався на роботу старшим архітектором інституту «Київпроект» («Головкиївпроект»), де працював до 1990 р.
У 1960–1961 рр. за проектом І. Шпари облаштовано інтер’єр поповерхового холу, більярдної, банкетного залу в готелі ЦК на вул. Рози Люксембург (з 1993 р. – Липська) у м. Києві.
У 1960 р. у конкурсі на проект експериментального житлового району в м. Києві він здобув другу премію.
У 1961 р. Держбуд УРСР оголосив конкурс на оформлення та фарбування типових житлових будинків. І. Шпара взяв участь у ньому й отримав третю премію.
У 1962 р. архітектор брав участь у конкурсі з планування та забудови придніпровських територій м. Києва, а в 1963 р. був нагороджений першою премією за вхід у парк ім. Примакова в м. Києві.
У 1963–1964 рр. за його проектом облаштовано інтер'єр магазину «Каштан» на бульварі Т. Шевченка, 2 в м. Києві. У ці ж роки архітектор запроектував благоустрій 20-го кварталу житлового масиву «Відрадний».
Протягом 1965–1965 рр. за проектом І. Шпари облаштовано інтер’єри кав’ярні «Київська» на бульварі Т. Шевченка, 2 в м. Києві.
У 1965 р. його прийнято до Спілки радянських архітекторів України.
У 1967 р. архітектор взяв участь на проект монументу революції в м. Києві.
З 1972 р. І. Шпара викладав на кафедрі архітектурного проектування Київського художнього інституту (згодом – Національна академія образотворчого мистецтва та архітектури), з 1991 р. – доцент. З 1989 р. керував навчально-творчою майстернею «Гражда».
У 1979 р. архітектор взяв участь у конкурсі на проект будинку Укррадпрофу на майдані Незалежності, де отримав І–ІІ премію.
Протягом 1990–2012 рр. І. Шпара був президентом Національної спілки архітекторів України.
У 1993 р. архітектору присвоєно вчене звання професора.
У 1998 р. йому присвоєно звання народного архітектора України.
Серед проектів І. Шпари: житловий комплекс на вул. Суворова, забудова та реконструкція вулиць Червоноармійської – Горького – Боженко, комплекс Вищої партійної школи при ЦК КП України, проект забудови та реконструкції Подолу, мікрорайон № 5 на Харківському шосе, мікрорайони № 1 і 8 на Лівобережному житловому масиві, мікрорайони № 4 і 7 на Микільській Борщагівці, а також низка житлових і громадських будівель за індивідуальними проектами (республіканська бібліотека для юнацтва на вул. Горького, школа в мікрорайоні № 1 Лівобережного житлового масиву та інші об’єкти), житловий будинок з вбудованим басейном і торговельним комплексом на вул. Антоновича, 131 (2006). Працював над розробкою, розплануванням і забудовою Либідського майдану, готельно-офісного комплексу на вул. Антоновича, 79, проекту церкви Різдва Богородиці на вул. Академіка Глушкова тощо.