Струве Аманд Єгорович (1835–1898)

А. Струве народився 11 червня (30 травня за старим стилем) 1835 р. у родині військового інженера з багатими культурними традиціями (один з його предків був професором Єнського університету в XVII ст.). Закінчив курс Миколаївської інженерної академії, а в 1857 р. - Військову академію в м. Петербурзі за напрямком діяльності - будівництво металевих мостів.
До тридцяти років він здійснив будівництво мостів через Москву-ріку в Коломні та через Оку. Для будівництва цих мостів інженер купив і орендував у селян незаселені землі та організував поблизу Коломни невеличку майстерню з виготовлення мостових металевих конструкцій для малих мостів. Згодом на місці майстерні виник Коломенський машинобудівний завод.
У 1865 р. він запросив у компаньйони старшого брата Г. Є. Струве, також військового інженера. У 1866 р. завод перейменовано на «Завод інженерів братів Струве». Згодом купець 1-ї гільдії А. І. Лессінг приєднався до організації як ще один компаньйон. Із січня 1872 р. почало діяти акціонерне товариство.
У 1865 р. завод А. Струве розпочав виробництво потягів. Вперше в тодішній Російській імперії завод почав будувати залізничні металеві мости, пішохідні мости та мости для міського транспорту. 
У 1870 р. інженер А. Струве побудував у м. Києві багаторешітчастий міст через р. Дніпро. На той час цей міст був найдовшим мостом у Європі: він мав 12 прольотів довжиною 87 м кожний і висотою 8 м. Вперше в Україні та Російській імперії було використано кесони. 
Одночасно зі спорудженням мосту А. Струве брав участь в капітальній реконструкції Маріїнського палацу, де виконував обов"язки будівельника-підрядника. Крім того, він керував роботами з прокладання водогону в Київську фортецю, а незадовго до закінчення будівництва мосту почав перемовини з міською владою, запропонувавши створити загальноміську мережу водогону та газове освітлення. Його умови були визнані вигіднішими та надійнішими, аніж умови австрійських та американських підприємців. У 1870 р. він отримав концесію на влаштування в м. Києві газового освітлення терміном на 50 років і аналогічну - на будівництво водопроводу. У 1872 р. в місті почали працювати водогін та газове освітлення.
У 1873 р. він зводить міст у м. Кременчуці Полтавської області. Цей міст довжиною 900 м поєднував залізничну та шосейну їзду, мав 11 прольотів. Головні ферми моста були багаторешітчастої системи. 
Київський та кременчуцький мости на той час були унікальними інженерними спорудами. Згодом у Криму було зведено два багаторешітчасті мости - Графський і Камишловський. За типом конструкцій та системою ферм припускають, що автором цих мостів є інженер А. Струве. 
22 квітня 1871 р. Санкт-Петербурзька дума оголосила відкритий конкурс на створенню проекту моста через р. Неву. Переміг на конкурсі проект аркового моста А. Струве: 4 грудня 1874 р. проект затверджено, а в лютому 1875 р. Дума уклала контракт на спорудження моста. Ливарний міст довжиною 408 м з п"ятьма арковими прольотами було відкрито для руху 30 вересня 1879 р. За зведення цього моста А. Струве присвоєно чин генерал-майора. У 1967 р. міст було перебудовано проектною організацією «Ленгідротрансміст».
З 1880-х рр. інженер присвятив свою діяльність керівництву великим промисловим підприємством - Коломенським машинобудівельним заводом.
У 1889 р. А. Струве отримав монопольне право на будівництво та експлуатацію кінно-залізничного шляху в м. Києві - так званої «конки». Отже, інженер став першим, хто організував у м. Києві трамвайне сполучення. У цьому ж році почалося будівництво кінного та парового залізничного шляху. У 1890 р. почала діяти лінія кінного трамваю через вулиці Хрещатик та Велику Васильківську. 
У 1892 р. у м. Києві відкрито рух електричного трамваю, ініціатором спорудження якого був також А. Струве.
Помер А. Струве в 1898 р. в Коломні. Похований на Волковому кладовищі м. Санкт-Петербурга (РФ).