Народився 27 листопада 1912 р. у м. Варшаві (Польща). У 1938 р. закінчив Харківський інженерно-будівельний інститут, після чого деякий час працював на будівництві Московського метрополітену. Подальше його життя тісно пов"язане з Полтавою.
Протягом 1938-1970 рр. А.-Л. Вайнгорт працював на посаді головного архітектора м. Полтави. За його активної участі у повоєнні часи відновлено центр міста, проведено містобудівні заходи зі створення чіткої планувальної структури міста, відтворено історичні будівлі Круглої площі.
Протягом 1970-1981 рр. був доцентом кафедри архітектурного проектування Полтавського інженерно-будівельного інституту.
У 1981 р. А.-Л. Вайнгорт почав працювати на посаді директора Заповідника-музея М. Гоголя (с. Гоголеве Шишацького р-ну Полтавської обл.).
У 1986-1994 рр. працював старшим науковим співробітником Полтавського краєзнавчого музею.
За його керівництва в середині 1950-х - на початку 1960-х рр. у Полтаві споруджено ротонду Дружби народів, музично-драматичний театр ім. М. Гоголя, пам"ятник В. Леніну, Будинок культури бавовнопрядильного комбінату, міст через р. Ворсклу.
А.-Л. Вайнгорт уклав путівник «Монумент Славы в Полтаве» (1959), книжку «Полтава: Історико-архітектурний нарис» (1996 р., у співавторстві), «Записки провинциального архитектора» (2001).
Помер архітектор 18 квітня 1994 р. у Полтаві.