Євген Федорович Єрмаков - київський архітектор, автор численних сакральних і громадських споруд у столиці.
Євген Єрмаков народився в 1868 р.
Первинну освіту здобув у Київському реальному училищі.
У 1887-1892 рр. Є. Єрмаков навчався в Петербурзькому Інституті цивільних інженерів, де отримав звання за І розрядом.
Після закінчення інституту повернувся в Київ, де почав працювати міським інженером у муніципалітеті. До його обов"язків входили дорожні та мостові роботи на вулицях міста. До цього періоду належить проект церкви в ім"я Св. Макарія на вул. Стара Поляна на горі Юрковиця.
У 1895 р. архітектор розробив проект келій Флорівського монастиря (корпус № 2).
У 1896 р. Є. Єрмаков розробив проект переоблаштування Києво-Печерської холодної церкви Св. Феодосія в теплу з прибудовою тамбуру та храмової дзвіниці.
У 1897-1898 рр. на терасі Андріївського узвозу за проектом Є. Єрмакова зведено альтанку. Ще одну альтанку його авторства зведено в 1898 р. на Володимирській гірці.
У 1898 р. архітектор розробив проект перебудови корпусу настоятеля Видубицького монастиря.
Наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. працював на посаді єпархіального архітектора.
Одним з перших завдань, яке постало перед єпархіальним архітектором стало будівництво прибуткового будинку в Софійській митрополичій садибі (нині вул. Володимирська, 20). Проект Є. Єрмаков закінчив у 1898 р., а споруду зведено в 1898-1899 рр. У 1904-1905 рр. будинок надбудовано.
У 1899-1901 рр. за проектом Є. Єрмакова (з використанням проекту синодального архітектора Є. Морозова) зведено духовну семінарію на Вознесенському узвозі.
У 1900 р. Є. Єрмаков, за рекомендацією В. Ніколаєва після його відставки обійняв посаду лаврського архітектора, а також члена Комісії з реставрації Успенського собору. Серед його проектів у Києво-Печерській лаврі: аптека (корпус № 24, 1902-1903 рр.), крамниця ікон біля південних воріт (корпус № 35, 1902-1903 рр.), корпус півчих митрополичого хору (корпус № 6, 1902-1904 рр.), палітурня (корпус № 15, 1903-1904 рр.), Благовіщенська митрополича церква (корпус № 86, 1905 р.), огорожа водосвятної каплиці - ківорію (корпус № 95, 1906 р.), готель (корпус № 19, 1906-1908 рр.), бібліотека Флавіана (корпус № 5, 1908-1909 рр.), проскурня (корпус № 11, 1913 р.), насосна (корпус № 47, 1913 р.), лаврська лікарня з церквою (корпус № 11, 1911-1914 рр.).
У цьому ж році розробив проект надбудови 4-го поверху Другого жіночого училища духовного відомства (нині вул. Десятинна, 4-6).
Протягом 1900-1906 рр. за проектом Є. Єрмакова зводилася Покровська церква (нині вул. Мостицька, 18).
У 1908 р. за проектом архітектора на місці давньої дерев"яної було зведено муровану церкву Св. Князя Володимира на Новостроєнській площі (нині район палацу «Україна», вул. Велика Васильківська).
У 1909 р. Є. Єрмаков розробив проект церкви Св. Єлизавети, яку було зведено в 1910 р. на Трухановому острові.
У 1911 р. архітектор розробив проект розширення церкви Стрітення Господнього на Львівській площі. Будівельні роботи виконувалися під його наглядом у 1912-1913 рр.
У 1912 р. у Феофанії за проектом архітектора зведено собор Св. Пантелеймона.
У 1921 р. за проектом Є. Єрмакова зведено Іллінську церкву, в архітектурі якої поєдналися риси неоросійського стилю з елементами модерну.
Серед інших проектів архітектора: особняк М. Бродської на розі вул. Інститутської, 26 і пров. Виноградного (1900-1912 рр.), келії Свято-Покровської пустині (кінець ХІХ ст.), житловий будинок на Андріївському узвозі, 15 (1902 р.), будинок православного релігійно-просвітницького товариства на вул. Великій Житомирській, 9 (1902-1903 рр.), житловий будинок на пров. Рильського, 3 (1903 р.), прибутковий будинок на вул. Володимирській, 22 (1903-1904 рр., за участю О. Вербицького), церковно-вчительська школа (семінарія) на розі вулиць Пугачова, 12/2 і Багговутівської (1903 р.), розширення приміщення лазні Братського Богоявленського монастиря (1904 р.), житловий будинок на вул. Трьохсвятительській, 4 (1906 р.), лікарня і каплиця Київського благодійного товариства на вул. Великій Васильківській, 104 (1909 р.), Києво-Либідська Троїцька церква (початок ХХ ст.), хірургічний корпус Покровського монастиря (1910-1911 рр.), церква Живоносного Джерела Пресвятої Богородиці Свято-Покровської пустині в Голосієві (1910-1912 рр.).
З початком Першої світової війни Є. Єрмакова мобілізували для виконання робіт воєнного відомства. У Золотоноші та Прилуках за його проектами зведено споруди для шпиталів з усім обладнанням на 2500 осіб кожний.
Згодом архітектор повернувся до м. Києва. Відомості про архітектора зникають у 1918 р. У часи правління гетьмана Скоропадського він мешкав у будинку на вул. Володимирській, 20.
Список використаної літератури:
- Епархиальный архитектор: Евгений Ермаков // Кальницкий М. Зодчество и зодчие / М. Кальницкий. - Киев, 2012. - С. 119-140 : ил.
- Єрмаков Євген Федорович // Тимофієнко В. І. Зодчі України кінця XVIII - початку XX століть : біограф. довід. / В. І. Тимофієнко ; Голов. упр. містобудування та архітектури київ. міськ. адмін. - Київ, 1999. - С. 142-143.
- Рутковська О. Діяльність Євгена Єрмакова на посаді київського єпархіального архітектора / О. Рутковська // Вісник / Ін-т «УкрНДІпроектреставрація». - Київ, 2003. - Чис. 1. - С. 91-101 : іл.
- Юбилейный сборник сведений о деятельности бывших воспитанников Института Гражданских Инженеров (Строительного училища): (1842-1892) : в 2 ч. Ч. 1 / Ин-т гражд. Инж. ; сост. инж. Г. В. Барановский. - СПб. : Типо-литогр. К.Л. Пентковского, 1893. - Л. 1-207 : ил., портр.